Саркома матки

Саркома матки — пухлина злоякісного характеру, що формується з не епітеліальних клітин (тоді як рак, навпаки, виникає з епітеліальних клітин). Морфологічним субстратом для захворювання може бути:

  • строма слизових оболонок
  • тканина міометрію (м’язова та сполучна)
  • незрілі клітинні елементи
  • мезенхімальні клітини

Саркоми матки становлять від 2% до 6% серед усіх злоякісних пухлин і менше за 1% серед злоякісних новоутворень геніталій. Згідно зі статистичними даними переважають пухлини гладких м’язів —  лейоміосаркоми (більше 40% випадків). Близько 15% — це ендометріальні стромальні саркоми. Часто супутнім захворюванням виявляється саркома піхви. Крім того саркома може проявлятися у наявних фіброматозних вузлах (доброякісної пухлини, що прямо не пов’язана з онкологією). Захворювання діагностують у жінок будь-якого віку. Найчастіше саркому виявляють під час перед- та постменопаузального періоду. Але відомі випадки виникнення саркоми у дівчаток, що пов’язують з патологіями формування плоду (дизембріогенез). У більшості зафіксованих випадків пухлина локалізується у тілі матки (майже у 10 разів частіше у порівнянні з шийкою матки).

Причини

Причини розвитку саркоми матки залежать від перенесених захворювань чи наявних патологічних станів. Часто (51-57%) пухлини знаходяться всередині чи безпосередньо поблизу фібром. Ці захворювання не мають спільного етіопатогенезу. Наявність доброякісних пухлин тіла чи шийки матки, додаткові негативні фактори збільшують ризики розвитку саркоми. Фактори ризику відіграють значну роль у розвитку саркоми матки.

Фактори ризику

До факторів ризику належить ряд патологій, наявних у більшості пацієнтів, уражених хворобою:

  • порушення ембріонального розвитку плоду
  • травми під час пологів
  • пошкодження внаслідок хірургічного переривання вагітності
  • травми під час діагностичного вишкрібання
  • народження першої дитини після 30 років, пізня менструація
  • пізня менопауза
  • патології з проліферативними змінами (поліпи ендометрію, ендометріоз)

Важливу роль при розвитку саркоми відіграють хронічні інтоксикації. Вони включають:

  • вживання алкогольних напоїв
  • паління
  • тривале медикаментозне лікування
  • прийом наркотичних речовин
  • високий рівень забруднення навколишнього середовища
  • работа на підприємствах хімічної промисловості
  • радіаційне опромінення органів малого тазу при лікуванні раку шийки матки

Саркома матки може почати розвиватися через ановуляцію та гіперестрогенію (підвищене вироблення гормону естрогену). Негативно впливають на організм ендокринні порушення, що проявляються у клімактеричний період.

Класифікація

Класифікація сарком допомагає якнайшвидше визначити вид захворювання та призначити ефективне лікування пацієнта. Прийнята класифікація поділяє саркоми матки на 6 основних:

  1. Ендометріальні стромальні пухлини.
  2. Лейоміосаркоми.
  3. Гладком’язові пухлини злоякісного характеру.
  4. Змішаний мезодермальний тип, що об’єднує два вищезазначених види пухлин.
  5. Недиференційовані ендометріальні саркоми.
  6. Карциносаркоми.

Інші види, що зустрічаються рідше, сукупно належать до «інших пухлин м’яких тканин». Також існує класифікація новоутворень за ступенем диференціації та клітинного складу:

  • Низькодиференційовані, які складаються з незрілих клітин, у стромі знаходиться велика кількість судин. До цієї категорії належать веретено-, гіганто-, кругло- поліморфно-клітинні саркоми і типи захворювання, які зустрічаються рідше — альвеолярна саркома, меланосаркома, лімфосаркома.
  • Помірнодиференційовані.
  • Високодиференційовані, які складаються зі зрілих клітин. Це фібробластичні та м’язово-клітинні саркоми.

При саркомі матки виділяють 4 стадії захворювання, як і при інших онкологічних захворюваннях.

  • Стадія I: поширення пухлини всередині тіла матки
  • Стадія II: пухлина поширюється на тіло та шийку матки
  • Стадія III: злоякісний процес поширюється за межі тіла матки, але обмежується органами малого тазу, формуються метастази у регіонарних лімфатичних вузлах
  • Стадія IV: новоутворення виходять за межі тазу (у слизову оболонку прямої кишки чи сечового міхура), присутні віддалені метастази

Симптоми

Симптоматика саркоми матки залежить від локалізації новоутворення, стадії та виду пухлини. На ранніх стадіях перебігу хвороби відсутні яскраво виражені симптоми. Якщо пухлина розвивається разом з фіброматозними вузлами, ніяких додаткових симптомів крім притаманних фібромі, не проявляється. У процесі розвитку новоутворення порушується менструальний цикл (метрорагія, менорагія), з’являються рясні виділення білого кольору з неприємним різким запахом (якщо наявні додаткові інфекції). Біль поширюється на різні області малого тазу та статеві органи.

Яскраво виражена симптоматика у саркоми субмукозних вузлів (ріст пухлини в порожнину матки) та ендометрію. До симптомів відносять часті виділення крові та навіть кровотечі. Є відчуття важкості та різкий біль внизу живота, причиною якого є швидкий ріст вузлів, некроз, перекручування ніжки вузла. Якщо вузли стрімко збільшуються, проявляється переймоподібний біль.

З ростом та розвитком пухлини до процесу залучаються суміжні органи черевної порожнини. Під час проростання у стінки прямої кишки виникає відчуття неповної дефекації. При тисненні пухлини на сечовий міхур починаються проблеми з сечовипусканням (часті позиви, неприємні відчуття).

Саркомі матки на 3 та 4 стадії характерні анемія, асцит (накопичення рідини в черевній порожнині), інтоксикація, кахексія, тривалий субфебрилітет, загальна слабкість.

Найчастіше мішенню метастазів, що поширюються гематогенним шляхом чи судинами лімфатичної системи, є:

  • легені (розвиток плевриту)
  • печінка (жовтуха)
  • хребет (біль у будь-якому з відділів)

Основною проблемою симптоматики саркоми матки (особливо на ранніх стадіях) є практично повне співпадіння ознак з пухлинами доброякісного характеру. Наприклад, з фіброміомою — новоутворенням, яке займає перше місце за поширенням серед усіх новоутворень жіночих статевих органів.

Діагностика

Основною метою первинної діагностики є диференціація саркоми матки від доброякісних пухлин (фіброміома, лейоміома). Ранніми ознаками саркоми за наявності фіброматозних вузлів є їх стрімкий ріст, нециклічні кровотечі, яскраво виражена анемія (що не відповідає наявній крововтраті), підвищення ШОЕ, поява симптомів після видалення поліпів чи субмукозних вузлів шляхом хірургічного втручання. До цієї групи також належать діагностування пухлинних вузлів в культі після резекції матки та позитивний результат аналізу на онкомаркер.

Під час проведення гінекологічного огляду піхви необхідно звернути увагу на колір шийки матки. При саркомі орган набуває синюшного відтінку. Також можливий її набряк та гіпертрофія. У рідких випадках виявляють саркоматозний вузол на етапі формування. За допомогою бімануального та ректально-вагінального дослідження фахівці виявляють точну локалізацію новоутворення. Важливу роль відіграє раннє визначення розміру, консистенції, зміщення та ступеня злоякісності вузлів, наявності інфільтратів, збільшених лімфовузлів, розташованих поряд, а також стан придатків.

Проведення трансвагінального та трансабдомінального УЗ-діагностування вказує на трансформацію матки, неоднорідну ехогенність, присутність некротизованих вузлів та патологічного кровотоку.

Аспіраційна біопсія з цитологічним дослідженням мазків-відбитків дає можливість виявити наявність атипових поліморфних клітин. Більш детальну інформацію отримують під час вишкрібання порожнини матки та подальшого гістологічного дослідження ендометричного зішкрібу.

Найбільш точними методами діагностики при підозрі на саркому матки є:

  • гістероскопія
  • ангіографія
  • лапароскопія
  • гістероцервікографія
  • лімфографія

Усім хворим з діагностованою саркомою матки призначають дослідження сечовивідних каналів (урографія, ренографія, хромоцистоскопія), кишківника (іригоскопія, ректороманоскопія), печінки (УЗД), легенів (рентгенографія грудної клітки). Надзвичайно важливо в ході діагностування диференціювати саркому від фіброміоми (лейоміоми) матки, поліпів ендометрію, пухлин яєчників, пухлин з суміжною локалізацією.

Лікування

При саркомі матки застосовують комплексне лікування, що поєднує у собі хірургічне втручання, променеву терапію (томотерапію) та хіміотерапію. Найбільш радикальним варіантом лікування є пангістеректомія (видалення тіла матки), аднексектомія (видалення придатків), видалення регіонарних лімфовузлів, а також резекція сусідніх органів. Не ранніх стадіях саркоми логічним є використання комплексу хіміотерапії та променевої терапії.

Променева терапія

Перевага сучасної променевої терапії полягає у високоточному режимі роботи, що дозволяє мінімально впливати на оточуючі тканини. Для лікування саркоми матки променева терапія використовується виключно в комбінації з хіміотерапією чи хірургією. Мішенню іонізуючого випромінювання стають залишкові неоперабельні вузли саркоми, розташовані в різних областях малого тазу. Передопераційна променева терапія допомагає ізолювати вузли саркоми від оточуючих тканин, що зменшує ймовірність метастазування. Також опроміненню підлягають метастази, що вже поширилися організмом. Для проведення класичної променевої терапії у TomoClinic використовують передову систему з лінійним прискорювачем Elekta Synergy®.

Хіміотерапія

Застосування комплекса хімічно активних препаратів не є основним методом лікування при саркомі матки через його невелику ефективність на 2, 3 та 4 стадіях, на яких зазвичай і діагностують захворювання. Хіміотерапія застосовується як ад’ювантна терапія відповідно до рішення лікарів.

Лікування в TomoClinic

Вперше в Україні TomoClinic використовує переваги методу томотерапії завдяки встановленій радіотерапевтичній системі TomoTherapy® HD. Також для лікування застосовується класичний лінійний прискорювач Elekta Synergy®. Томотерапія відкриває нові можливості: за один сеанс можна провести опромінення усіх уражених ділянок з використанням 3D-карти розташування органів. При цьому система автоматично враховує зміщення органів, що знаходяться у постійному русі, та фокусує пучок випромінювання лише на уражену ділянку.

У підготовці плану лікування саркоми бере участь ряд фахівців: онкологів, рентгенологів та лікарів суміжного фаху. Томотерапія забезпечує високу ефективність за наявності метастазів у легені, печінку, хребет та інші органи. Одночасний вплив на усі вогнища новоутворення дозволяє досягти максимально позитивних результатів.

Прогноз

Прогноз при саркомі тіла матки зазвичай невтішний. Найбільш позитивний результат можна отримати при лікуванні саркоми матки, що розвивається у фіброматозних вузлах за умови відсутності метастазів. Найгірший прогноз — при саркомі ендометрію. Регулярні профілактичні обстеження, своєчасне лікування фіброми, уникання абортів дозволяють значною мірою попередити розвиток саркоми.

Залишити відповідь

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.